Вже неможливо не помітити, що США, передовсім в особі держсекретаря Керрі, який впродовж минулого року 17 раз (!) зустрічався з Лавровим, ведуть активну роботу по пошуку варіантів замирення з Путіним.
Загальні принципи цього замирення — скасування більшості санкцій в обмін на мир на Донбасі. Про Крим забуваємо, мовляв, нічого зараз з цим не вдіємо.
Такі ідеї вкрай популярні серед великого кола навколовашингтонських аналітиків. Погляди можуть дещо різнитися в ту сторону, що Україна має отримати достатню компенсацію (чи ще щось), але принципи «врегулювання» залишаються.
Обама не готовий визнати, що його політика перезавантаження відносин з Росією виявилась провальною. Він це розуміє, але не готовий визнавати публічно і змінювати кардинально політику, бо має дуже мало досягнень двох термінів президентського правління.
Від реалізації таких планів нас покищо рятують дві речі:
1. Непробивна тупість і непоступливість Росії.
2. Республіканці. Хоча і в таборі демократів достатньо розчарованих Обамою. Зокрема, серед тих, хто думає, як же його в цій ситуації вибори вигравати.
Порошенко не може не знати про ці ігрища. І вирішив зіграти на стороні Білого Дому. Чому — будемо розбиратись. Хоча інтереси і мотиви дій Порошенка вже більш, ніж очевидні.
Але в світі є і інші друзі України. Ось велика група з них вчора провела через Європарламент блискучу резолюцію щодо України, чим дала чіткий і сильний сигнал не лише школярці від геополітики Могіріні, але і Білому дому.
Тому ми маємо посилити підтримку нашим Збройним силам і тиск на президента, парламент і уряд щодо проведення реформ.
Ця битва лише доходить до свого поворотного моменту.