Продолжение. Предыдущие дни читайте здесь
День 49
4:30 підйом. Отримуємо зброю.
Сніданок.
Йдемо на потяг. Будемо їхати на полігон.
Там щось на колії поламалось. Тому ми сідаємо на потяг не на станції. А йдемо пару км в напрямку полігону. Там сідаємо на потяг. І далі — на полігон.
Зранку почали готувати стрільбище. Хлопці робили імітацію стіни будинку, потім її ставили. Робили з ящиків і піску маленькі стінки. А далі — робота зі зброєю на стрільбищі.
Ходили довкола шин в одині і в другий бік.
Поруч — на сусідньому стрільбищі чути голосні (порівняно з АК) постріли. Це СВД. Там снайпери тренуються.
Сьогодні один вирішив порозважатись і поставив справжнє яблуко за мішень. Поцілив.
Головним враженням сьогоднішнього дня є стрільба з СВД. Снайпери дали постріляти. Це круто.
Це складно. Це не просто ліг, прицілився і вистрілив. Це — правильно ліг, правильно поклав ноги, правильно поклав голову. Правильно поклав ліву руку. Правильно праву руку. Мізинець правої руки, безіменний і середній палець — правильно. Великий палець — правильно. Ну і само-собою — вказівний. Потім треба правильно дихати. Правильно дивитись у приціл. Якщо хоча б щось неправильно, куля не влучить.
Крім того є ще другий номер, який дивиться, чи я правильно ліг. Якщо ні — він мене буквально «переставляє». Поза, в якій я лежав, зручною не була — це однозначно. Але снайпери кажуть, що зате в такій позі можна лежати годинами і нічого не затерпне.
Стріляли з 200 м. З 4-х куль дві влучили. Досить непогано влучили. Куди влучили ще дві — невідомо.
Потім вечеря і сон.
Фото мало, бо тут поганий інтернет. Потім довантажу
Добраніч.
День 50 (17.09)
Полігон. 2-й день тут.
Вночі був у караулі. 2 години. Ходили довкола табору.
Тут ТАКЕ зоряне небо!!! Я такого давно не бачив!
Зранку — тренування. Робота з АК.
Приїхали інструктори з Каскад-15. Вчать нас різному.
Наприклад змусили заряджати магазини до АК всліпу. Тобто, коли заряджаєш патрони в магазин, дивимось не на магазин, а по сторонах.
Потім вчились пересуванню двійками. І йшли на штурм будівлі двійками. Дуже важко. На те, щоб пробігти 30м йде дуже багато енергії.
А потім до нас приїхали хороші люди з компанії 3М і подарували нам 23 комплекти тактичних беруш Combat Arms. Дякую Анні Книженко за те, що це стало можливим!
Хлопці з 3M приїхали — пояснили, як користуватись і роздали. З нас тепер — відгук про роботу цих беруш. Ми — щось типу фокус-групи )
А далі ми пішли по воду. Отак групою. З дозором в голові колони, тиловим дозором. На підході до села хлопці з Каскад-15 показали, як спланувати «операцію з набирання води». Тобто з прикриттями, групою захоплення і т. д. Після планування висунулись. На місці біля криниці тих, хто набирав воду, прикривала група автоматників, з лісу їх прикривали снайпери. Решта групи — в лісі в резерві.
Ну але насправді все вийшло не дуже ідеально, як на папері. Ми в тиловому дозорі відстали, бо довелось продиратись через дуууууже густий чагарники. Потім шукали решту групи, бо вона відірвалась. Поки знайшли, то виявилось, що це тільки частина. Де решта — не зрозуміло. Потім всі знайшлися звичайно. І повернулись на точку збору.
Висновок: важко орієнтуватись на місці без карти і уявлення про місцевість.
Ну а далі вечеря і на потязі в казарму. Далі сон. Всі дуже втомлені.
