Продолжение. Предыдущие дни читайте здесь
День 64 (Чт 1-ше жовтня)
Сьогодні до нас приїхав Сергій Стрєльцов. Інструктор зі стрільби.
Ми працювали парами зі снайперами. У кожного свої цілі.
Спочатку Сергій показує, що і як ми маємо зробити. Автоматник і снайпер починають з позиції лежачи. Поряд. Відпрацьовують по цілях. Автоматник каже «чисто» і чекає, поки снайпер (командир групи) не відпрацює свої цілі і не дасть команду рухатись далі. Далі автоматник працює по цілях з «умовних вікон». І так само каже «чисто» і чекає команду снайпера. Потім вони обоє біжать до макета машини, щоб стріляти лежачи з-під машини з незручного лівого боку. Але вже не з АКС чи СВД, а з пістолета.
А після вправи — рахуємо кількість влучань у мішень. Має бути 5 — у одну, 5 — у другу, разом 10. За кожен промах — 10 відтискань. Наша пара спершу заробила 30 (з них 2 моїх), а другого разу — 60. Отак.
У нас — автоматників — штатний пістолет ПМ. У снайперів — АПС. І мені дали постріляти з АПСу. Стріляв вперше в житті. Відстань 17-20 м. На фото є моя мішень.
А ще волонтери привезли нам «гонги» (є на фото). Це такі мішені, які дзвенять, коли у них влучаєш.
А ввечері роздавали термобілизну. Волонтери привезли. За що їм дякуємо усі. Бо ранки тут дуууже холодні. Особливо, якщо караул випадає на 4:00-6:00.
Ось такий був день.
День 65 (п’ятниця)
Багато стріляли. Вистріляв 5 магазинів.
Стріляли на 100, а потім на 150м. Стріляли годин 4.
Лежачи, сидячи і стоячи. Стоячи на 150 м. При чому попадали. Я трохи з цього вшоці. Якби мені хтось 2 місяці тому сказав, що я буду влучати в ціль стоячи на 150, то я б не повірив.
Потім змагались зі снайперами.
Розбились на пари снайпер-автоматник. По команді «контакт» обоє біжать до рубежу і з позиції лежачи треба влучити у «гонг» (металева мішень). Хто перший влучив, той і виграв. Три пари. Ми (автоматники) програли снайперам 3:2. При чому влучили всі. Просто іноді пізніше.
А потім ми здавали гільзи. І я тепер знаю, куди потрапляють гільзи після того, як ми їх збираємо з піску.
Ми їх привезли на склад. І там всі гільзи ми наштрикували на дерев’яні квадратики. В кожному 10 на 10 «цвяшків» набитих.
Що відбувається з гільзами далі — без поняття. З версій: їх переплавляють, їх знову заряджають, їх здають на кольоровий металобрухт.
А ще сьогодні над нами кружляв двомоторний літак. Зробив 2 чи 3 кола.
Отакий деньок
