у результатах пошуку. Додайте InfoResist у Google
Через чотири роки після того, як директорка українського дитячого будинку із Сум Любов Рудика на початку війни вивезла підопічних до італійського Неаполя, вона здогадувалася, що їхнє повернення перетвориться на юридичне поле бою і нині діти не можуть повернутися додому. Про це пише CNN.
Зазначається, що частина дітей разом із директоркою не може повернутися назад до України через суди в Італії. Суперечка загострилася у квітні, після того, як одного з українських дітей, 15-річного Сашка, легально усиновила італійська родина – попри те, що його мати хоче, щоб він повернувся до України.
Зазначається, що евакуація мала бути тимчасовою і хоча війна триває, ситуація в деяких частинах країни стабілізувалася і є безпечні місця, куди діти можуть повернутися. Головне занепокоєння українського уряду полягає в тому, що чим довше діти залишаються за кордоном, тим менша ймовірність їхнього повернення в майбутньому — це тривожна перспектива для країни, яка стикається з серйозною демографічною кризою.
Уповноважений з прав людини України Дмитро Любінець повідомив виданню, що Італія відмовляється співпрацювати з Києвом у цьому питанні та перешкоджає українській владі перевірити, як почуваються діти. Він навіть порівняв цю ситуацію з тим, як росіяни викрали та вивезли тисячі українських дітей з окупованих територій.
За словами Любові Рудики, до неї звернулася благодійна організація, яка раніше організовувала відпочинок для дітей, із пропозицією евакуювати їх до Італії і влітку 2022 року вона вирушила туди разом з 25 дітьми, які перебували під її опікою.
Вона вважала, що її вихованці відпочинуть “як у літньому таборі”, проте через місяць після їх прибуття, дітям почали призначати італійських (офіційних) опікунів.
Зазначається, що хоча за українським законодавством Рудика була законною опікункою дітей, італійські органи влади не визнали її такою. Натомість, влада Італії визнала їх як неповнолітніх без супроводу, надала їм статус біженців та призначила їм нових опікунів.
З’ясувалось, що Рим посилив правовий захист дітей-біженців на тлі європейської міграційної кризи десять років тому і було введено заборону на повернення або виселення з Італії будь-якої дитини без супроводу, окрім судового рішення.
За словами адвокатки Рози Емануели Ло Фаро, дітям навіть заборонили спілкуватися з рідними та друзями з України.
“В деяких випадках прийомні сім’ї, які бажають усиновити дітей, чинять тиск на владу. Вони стверджують, що дітям тут краще, що вони тут почуваються добре і що, якщо вони повернуться в Україну, на них чекає війна”, — сказала вона.
У 2023 році, коли стало зрозуміло, що війна не закінчиться швидко, українська влада вирішила повернути дітей до країни та знайти для них безпечніше житло на заході України. Рудика знайшла для дітей житло в Тернополі, що на заході України.
Українське консульство в Неаполі почало подавати до італійських судів клопотання про їхнє повернення. Але, як незабаром з’ясувала Рудика, судові процеси проводилися окремо для кожної дитини – іноді з дуже різними результатами. Через цю складну ситуацію досі не можуть повернутися до України 5 дітей.
Зокрема, не може повернутися і 15-річний Сашко, суд у квітні затвердив його усиновлення італійською родиною, яка виховувала його з 2022 року.
Правозахисниця розповіла, що діти в цьому випадку “кажуть те, чого хоче італійська сім’я”, адже “вони забули, як жили в Україні, навіть мову та звичаї, і, звісно, перейняли всі італійські звички”. За словами адвокатки, Сашко погодився на усиновлення, а ось його родина каже про те, хлопець хоче повернутися до України.
Юристка повідомила, що зараз вона намагається заблокувати усиновлення Саші, слухання по цій справі призначено на кінець червня.
