у результатах пошуку. Додайте InfoResist у Google
Президент Росії Володимир Путін протягом чотирьох років зробив війну проти України головним орієнтиром своєї політики, що дозволило йому стабілізувати ситуацію після невдалого початку вторгнення, але водночас призвело до масштабних людських втрат і глибоких економічних змін. Про це повідомляє The New York Times.
За деякими оцінками, війна вбила або поранила до 1,2 мільйона росіян. За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, на полі бою загинули до 325 тисяч російських військових. До початку повномасштабного вторгнення населення Росії становило приблизно 145 мільйонів осіб, однак окремі дослідження прогнозують, що за песимістичними сценаріями воно може скоротитися до менш ніж 100 мільйонів до 2100 року.
Майже 40 відсотків федерального бюджету Росії нині спрямовано на військові та безпекові витрати. Ще 9 відсотків іде на обслуговування дефіциту бюджету, який фінансує війну. Ліквідні резерви Фонду національного добробуту скоротилися приблизно до 55 мільярдів доларів порівняно зі 113 мільярдами до початку війни.
Колишня посадовиця Центрального банку Росії та нинішня співробітниця Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні Олександра Прокопенко заявила: «У вас багато грошей витрачається на танки, снаряди, бомби, військові виплати та інші речі – жодної довгострокової цінності, нічого, що працює на те, що ми називаємо розвитком». За її словами, фактично «всі витрати, які не пов’язані з військовими або підтримкою соціального життя, поставлені на паузу».
Експерт Німецького інституту міжнародних і безпекових справ у Берліні Яніс Клюге зазначив: «Війна справді поглинає багато ресурсів. Якби вона не почалася, у них було б так багато грошей, які можна було б просто витратити». Він також вказав на зростання економічного навантаження через високі відсоткові ставки та падіння нафтогазових доходів, які минулого року скоротилися майже на чверть.
Війна посилила демографічну кризу та спричинила відтік населення. Сотні тисяч росіян виїхали за кордон, тоді як влада використовує воєнні повноваження для придушення інакодумства. За даними правозахисної групи Political Prisoners Memorial, щонайменше 4029 осіб стали фігурантами політично мотивованих кримінальних справ у Росії та на окупованих територіях України.
Опитування незалежного російського стартапу Chronicles показало, що 59 відсотків росіян віком від 18 до 29 років підтримали б рішення про вихід з України без досягнення цілей, заявлених Путіним, тоді як серед усіх опитаних цей показник становив 42 відсотки.
Експерт Німецької ради з міжнародних відносин Стефан Майстер заявив: «У нього немає бачення майбутнього, є лише бачення минулого. Ця війна саме це й уособлює, і вона дуже дорого коштує країні».
За даними видання, російська економіка пережила зростання у перші роки війни завдяки масованим військовим витратам, однак нині стикається зі скороченням державних витрат і напруженням на ринку праці. Частина економіки, пов’язана з військовим сектором, зростає, тоді як інші галузі, зокрема газова, автомобільна та вугільна промисловість, переживають спад.
Переговори між російськими посадовцями та адміністрацією президента США Дональда Трампа свідчать, що Москва розглядає відновлення відносин зі Сполученими Штатами та зняття санкцій як шлях до економічного відродження. Водночас залишається невизначеним, чи повернуться західні компанії до Росії навіть у разі завершення війни, з огляду на вилучення активів низки іноземних компаній під час конфлікту.
The New York Times зазначає, що навіть у разі досягнення мирної угоди демонтаж воєнної економіки стане складним завданням через глибокі структурні зміни, які відбулися за роки війни.
