у результатах пошуку. Додайте InfoResist у Google
Військова омбудсманкка Ольга Решетилова заявила, що про складну ситуацію у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля», побиття і знущання над військовослужбовцями вона дізналася у травні-червні минулого року, а з початку роботи Офісу Військового омбудсманка до правоохоронних органів було направлено 9 повідомлень про злочини у цьому підрозділі. Про це вона написала у Facebook.
За її словами, спочатку був побитий журналіст, якого перевели на службу до 425 ОШП, потім – капелан суміжної бригади, а згодом – ціле управління батальйону, який переформовували у 425 ОШП. Решетилова зазначила, що перші два випадки ще можна було трактувати як непорозуміння і конфлікти, хоча щодо капелана було відкрито кримінальне провадження, однак після побиття комбата і начальників служб батальйону стала очевидною системність.
У червні 2025 року Решетилова разом із представниками Офісу Президента виїжджала на полігон «Скелі». Паралельно, за її словами, Головнокомандувач призначив перевірку силами Військової служби правопорядку. З полку забрали 22 військовослужбовців, які дали свідчення про побиття, підтверджені поліграфом. Разом із фахівцями ВСП вдалося ідентифікувати групу інструкторів, які, за словами Решетилової, організовують знущання на полігонах.
Водночас вона заявила, що керівництво ВСП не вжило відповідних заходів ні для притягнення цієї групи людей до відповідальності, ні для запобігання протиправним діям у майбутньому. Після перевірки ВСП Командування Сухопутних військ призначило службове розслідування, за підсумками якого до правоохоронних органів було направлено повідомлення про правопорушення. За словами Решетилової, результату розслідування досі немає.
Решетилова також повідомила, що зустрічалася з новопризначеним генпрокурором Русланом Кравченком, а вона та перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков неодноразово проводили зустрічі із заступником генпрокурора і наголошували на необхідності розслідувань щодо «Скелі». Загалом з початку роботи Офісу Військового омбудсмана у січні до правоохоронних органів надіслали 9 повідомлень про злочини у «Скелі».
За словами Решетилової, розуміючи, що розслідувань і кадрових рішень щодо цього та інших штурмових підрозділів можна чекати довго, а військовослужбовці потребують захисту вже зараз, Офіс Військового омбудсмана почав шукати шляхи взаємодії зі «Скелею». Вона заявила, що переконала командира 425 ОШП щонайменше не допускати до роботи з особовим складом людей, яких ідентифікували як таких, що системно порушують права військовослужбовців.
Решетилова зазначила, що було відпрацьовано фактично миттєву реакцію командування «Скелі» на скарги, які надходять до Офісу Військового омбудсмана та інших інституцій. За її словами, підрозділ змусили забезпечити військовослужбовцям регулярний зв’язок із рідними. Уже в травні кількість скарг на відсутність зв’язку від близьких військовослужбовців цього підрозділу знизилася на 73%. Представники Офісу Військового омбудсмана регулярно відвідують полігони і місця розташування «Скелі».
Водночас Решетилова наголосила, що Офіс Військового омбудсмана не може виконати роботу правоохоронних органів і не може ухвалювати управлінські рішення.
Вона окремо зазначила, що знущанням над військовослужбовцями, за її словами, займається група людей. Решетилова підкреслила, що «Скеля» – великий підрозділ, у якому є багато бойових солдатів, сержантів і офіцерів, які не мають стосунку до того, що відбувається. Вона також заявила, що через рішення Катерини Лихогляд не вказувати у своєму розслідуванні ці групи людей у читача може скластися враження про критичну ситуацію в усьому підрозділі, але, за словами омбудсманки, це не так.
Окремо Решетилова прокоментувала питання замісної підтримувальної терапії та військовослужбовців із наркозалежністю. За її словами, кілька місяців тому у «Скелі» виявили близько двох тисяч таких людей. Саме про це йшлося у резонансній новині з посиланням на неї, що в одному з підрозділів виявлено понад 2000 імовірно непридатних до служби. Решетилова зазначила, що згідно з 402-м наказом такі люди є непридатними до служби, у виняткових випадках – обмежено придатними, але точно не мають перебувати у штурмових підрозділах.
За її словами, після цього була скликана термінова міжвідомча нарада. Наразі триває робота і проводиться дослідження, з якими видами залежностей люди можуть служити, а також як надати ВЛК доступ до відповідних даних, щоб комісії бачили інформацію щодо ЗПТ. Водночас Решетилова заявила, що мобілізація людей із залежностями триває, і це стає проблемою багатьох підрозділів, не лише «Скелі».
Решетилова також звернула увагу на розмір підрозділу. За її словами, «Скеля» за чисельністю приблизно відповідає дивізії, але при цьому має штат полку. Вона зазначила, що управляти такою кількістю особового складу штатом полку нереально, а навіть за бажання проконтролювати все неможливо.
Військова омбудсманка заявила, що у цій ситуації потрібні управлінські рішення. За її словами, минулого тижня вона говорила про це з Головнокомандувачем Олександром Сирським. Він, за словами Решетилової, вважає, що ситуація може змінитися, коли у штурмових підрозділах буде свій командувач, який нестиме за них відповідальність.
Решетилова заявила, що не поділяє такий підхід і вважає, що створення окремого виду військ призведе до масштабування негативних практик і порушень прав людини. На її думку, оптимальним було б створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Це, за її словами, дозволило б командиру корпусу здійснювати контроль і формувати культуру поведінки та дисципліну в підрозділі.
Вона наголосила, що рішення щодо штурмових підрозділів має бути добре зваженим і продуманим.
- Видання «Бабель» встановило, що від кінця осені 2025 року до весни 2026 року серед новобранців «Скелі» сталося щонайменше 26 небойових смертей. В Офісі військового омбудсмана заявляли, що смертей у полку більше, а на підрозділ припадає близько 5,1% усіх скарг від військовослужбовців.
