у результатах пошуку. Додайте InfoResist у Google
Житомирянин Ростислав Грищенко працює фельдшером судово-медичної експертизи відділу дослідження трупів, де готує померлих людей до поховання. Ввечері після роботи чоловік відвідує тренажерну залу, де займається полспортом, повідомляє Суспільне.
За словами чоловіка, його робота неабияк напружена. Окрім того, вона не із приємних, але він до неї звик і спокійно ставиться.
Грищенко каже, що його робота змінила погляд на життя і смерть.
“Якщо відбудеться певна ситуація глобальна, я про себе говорю на даний момент і маю на увазі своє здоров’я, то я не панікуватиму. Наприклад, якщо у мене буде онко четвертої, тобто останньої стадії, яке вже не підлягатиме лікуванню, то я не буду робити операцію, а просто житиму далі свої найкращі дні. І насолоджуватимуся життям. Скільки мені відведено, стільки і буде”, — сказав чоловік.
Чоловік також розповів, що на роботі він відволікається, слухаючи музику та переглядаючи різні фільми.
Грищенко каже, що танці на пілоні впливають на покращення його настрою після робочого дня, а також допомагають йому підтримувати хорошу фізичну форму. За словами чоловіка, після чергування на зміні він вирушає до спортивної зали на тренування на пілоні.
“Іду займатись полспортом. Є такий вид спорту, якщо хтось іще не знав. Бо його часто плутають. Якщо чують слово “пілон”, то думають, що це стриптиз. Полспортом я займаюсь 3 роки поспіль, хоча маю досвід танців з 1997 року. Тобто 19 років як. Але раніше це не було так популярно, як сьогодні. І ніхто тоді не знав, що це таке”, — сказав він.
Працівник паталогоанатомічного відділення розповів, що йому потрібно підтримувати як власну фізичну форму тіла, так і психоемоційний стан.
“Такі заняття мені потрібні для розвантаження після робочого дня. Швидше —морального. Це мені потрібно для роботи в морзі, тому що я працюю з тілами. І для цього мені потрібно мати як хорошу фізичну підготовку та силу, так і бути морально підготовленим”, — розповів чоловік.
За словами Ростислава, пілоном він захопився у студентські роки. Вдень, каже, відвідував пари, а ввечері — працював у клубі танцівником.
“Я раніше танцював у нічних клубах. У Житомирі здебільшого. Також їздив Україною. У Житомирі в кожному клубі був пілон, але ми, по суті, тоді не знали, що з ним робити, адже не було жодної інформації”, — сказав Грищенко.
За словами чоловіка, для нього пілон — це більше, аніж спорт.
“Це мистецтво. Я бачив багато виступів до того, як почав займатися. Це щось неймовірне. Це краса, якщо це все правильно робити, органічно, під музику. Але яке мистецтво на пілоні без сили. Зрозуміло, що це і спорт також. Має бути розтяжка хороша. Мабуть, це й натхнення, бо після заняття я неймовірно надихаюся робити щось більше”, — розповів Грищенко.
За словами Ростислава, колеги по роботі підтримують його захоплення.
