у результатах пошуку. Додайте InfoResist у Google
Перед початком війни США та Ірану президент Росії Володимир Путін міг планувати зміну підходу до переговорів з Україною. Про це у своїй колонці для The New York Times написав журналіст і політичний оглядач Михайло Зигар.
Уже з початку року в Росії стрімко падали доходи бюджету, скорочувалося виробництво, бізнес втрачав доступ до кредитів через захмарні ставки, а ризики масових банкрутств лише зростали. Особливо показовою стала ситуація з нафтою, яку Росія була змушена продавати зі значним дисконтом, що боляче вдарило по ключових доходах держави.
За таких умов Путін, який раніше фактично ігнорував економічні застереження, у лютому почав уважніше прислухатися до ситуації. У його оточенні заговорили про те, що економічні труднощі можуть змусити Кремль бодай частково переглянути свою позицію щодо війни та замислитися над варіантами переговорів.
Зигар зазначає, що російський диктатор готувався відсторонити від переговорів свого спецпредставника Кирила Дмитрієва та призначити на його місце голову «Роснефти» Ігоря Сєчина. Паралельно ходили чутки про потенційне перезавантаження уряду, яке могло зачепити і прем’єра Михайла Мішустіна. Усе це виглядало як підготовка до можливого політичного маневру.
“Це було ознакою того, що Путін, можливо, почне серйозно ставитися до переговорів”, – йдеться в матеріалі.
Однак після початку нової війни на Близькому Сході, пише Зигар, ціни на нафту злетіли, і економічні проблеми Росії, на які Путін «раптово почав звертати увагу» цього року, втратили свою гостроту.
Разом із цим Путін втратив стимул для швидкого врегулювання конфлікту з Україною.
