Путін і його радники втратили розуміння близькосхідних політичних процесів, пише Віталій Портніков для Espreso.tv.
Міністр закордонних справ Саудівської Аравії Сауд аль-Фейсал виступив з жорсткою критикою російської політики на Близькому Сході відразу ж після оголошення послання президента Володимира Путіна саміту Ліги арабських держав (ЛАД). Те, що Саудівська Аравія не плекає добрих почуттів до російського режиму — загальновідомо. Після початку громадянської війни в Сирії це ставлення тільки погіршилося. Незвично те, що глава саудівського зовнішньополітичного відомства вирішив заявити про це ставлення публічно і вступити у пряме дипломатичне зіткнення з тезами Путіна.
Втім, так буває завжди, коли йде війна — а Путін виступив зі своєю заявою саме під час війни, оголошеної Саудівською Аравією і її союзниками шиїтським повстанцям Ємену. У конфесійному відношенні Ємен — складна країна, суніти і шиїти становлять майже рівні за чисельністю громади (шиїтів, правда, дещо менше) і, як це зазвичай буває в арабському світі, будь-які політичні травлення розглядаються крізь призму цього протистояння. Повалений кілька років тому диктатор Алі Абдалла Салех, який правив країною три десятиліття, був шиїтом, вихідцем з півночі і підтримує повстанців. Його наступник Абд-Раббі Мансур Хаді, котрий змушений тікати з країни — суніт і виходець з півдня. Шиїтським повстанцям активно допомагає Іран — втім, як і очолюваному вихідцем з навколошиїтської секти режиму в Дамаску. Вплив Ірану — завдяки публічному політичному процесу і фінансовим вливанням — стрімко посилюється в Іраку та Лівані. І поява ще однієї керованої з Тегерана країни, та ще й на маршрутах перевезення нафти — страшний сон для Саудівської Аравії та інших сунітських держав. Саме тому Ер-Ріяд і затіяв військову операцію проти повстанців у Ємені, а Тегеран цю операцію рішуче засуджує і вимагає негайного припинення. Послання Путіна для учасників саміту ЛАД означало тільки те, що російських президент публічно підтримав іранців — і не вперше!
Сам текст цього документа свідчить про те, наскільки Путін і його радники втратили розуміння близькосхідних політичних процесів. Поряд з критикою саудівської операції російський президент написав арабам про свою підтримку створення Палестинської держави зі столицею в східній частині Єрусалиму. Справа навіть не в тому, як до подібних заяв поставляться в Ізраїлі — зрозуміло як. Справа в тому, що для членів ЛАД Палестинська держава — це не стільки мета, скільки можливість тиску на Ізраїль. Але існування Ізраїлю — це вигадана, чисто пропагандистська небезпека, яку арабські режими використовували для консолідації власного населення. Ізраїль не складає — і ніколи не складав — для Саудівської Аравії і її союзників ніякої загрози. А Іран і його амбіції – складає. Тим більше, що Іран завжди нападає, а Ізраїль завжди обороняється. У світі, де є справжня небезпека, немає місця вигаданим. Саме тому теза Путіна, яку російський президент, напевно, вважав рятівною, могла бути сприйнята на саміті ЛАД як чергове знущання.
Отже, що ми маємо в результаті? Саудівська Аравія вважає Росію союзником Ірану — її міністр закордонних справ говорить про це вголос. Ізраїль вважає Росію союзником Ірану — прем’єр-міністр Беньямін Нетаньяху не випадково дзвонив Путіну з приводу переговорів щодо іранської ядерної програми і навряд чи домігся хоч якихось результатів від російського президента. Між тим, сам Іран домовляється з Заходом, а не з Росією — бо Росія на переговорах «шістки» з Тегераном зовсім не та країна, на вимоги якої погоджується режим аятол. Тоді який сенс Кремлю у всій цій комбінації?
Сенс простий — довести свою геополітичну велич, продемонструвати вірність вигаданому союзнику і пріоритетам, які вже нікого особливо не хвилюють, крім самого Путіна. А результатом стане подальше ослаблення нафтових цін.
Кращої відповіді на лист Путіна і регіональні амбіції Тегерана саудити все одно не вигадають.