Жесткие и откровенные высказывания одного из гостей саммита «Крымская платформа» — президента Эстонии Керсти Кальюлайд о европейских и евроатлантических перспективах Украины и реальных возможностях инвестирования в украинскую экономику вызвали оживленную дискуссию среди политиков и журналистов. Президенту Эстонии отвечали даже высокопоставленные украинские чиновники — вице-премьер Ольга Стефанишина и министр иностранных дел Дмитрий Кулеба. И действительно, политики — особенно главы государств — обычно не выражают свое мнение с такой откровенностью. Не случайно существуют так называемые дипломатические выражения, которыми принято заменять правду, не очень приятную для хозяев, пишет Виталий Портников для Радио.Свобода.
Далее текст на украинском языке
Тим часом, Керсті Кальюлайд, давній друг України – вона була першою іноземною очільницею держави, хто відвідав лінію розмежування на Донбасі, – могла дозволити собі розкіш відвертості саме тому, що знала: вже за кілька днів у парламенті Естонії буде обраний її наступник.
Естонські політичні партії вирішили не висувати Кальюлайд на другий термін. І це при тому, що чинна президентка є дуже популярною, і, якби в Естонії проводилися загальнонародні президентські вибори, в Кальюлайд були б всі шанси опинитися серед фаворитів. Але парламентська республіка має свої закони – тут потрібно бути у хороших відносинах з депутатами від різних політичних партій, інакше тебе просто не оберуть. А якщо не вдається домовитися парламентаріям, тоді скликають збори вибірників: до депутатів приєднуються представники місцевого самоврядування. Саме так президенткою Естонії була обрана не тільки сама Кальюлайд, але і її попередники на посаді глави держави.
Однак зараз все завершилося дуже швидко, за два дні. Про кандидатуру президента домовилися провідні політичні партії правлячої коаліції і з ними погодилися й опозиціонери. В результаті директор Естонського національного музею Алар Каріс не мав конкурентів і був обраний главою держави переважною більшістю голосів.
Звичайно, можна здивуватися – хіба так можна, щоб у наші дні президентом обирали інтелектуала, колишнього ректора університету і директора музею, а не мільярдера або телевізійного коміка? Як бачимо, ера інтелектуалів у політиці ще не є завершеною, хоча і сам Каріс ще недавно не був у цьому впевненим. У січні 2021 року він стверджував, що у президенти не збирається: «У мене дуже високі критерії до президента, і я розумію, що не підходжу. Я настільки приземлений, що розумію, що це швидше створить проблеми для мене і держави. Це не дуже складна робота, але вона вимагає чогось, чого у мене немає».
Але естонські політики переконали Каріса. Так, у президента Естонії в основному представницькі функції, але він презентує націю і дуже важливо, щоб на цій посаді перебувала людина, до якої суспільство ставиться з повагою. Тим більше, що першим президентом повоєнної Естонії теж став інтелектуал, ім’я якого носить сьогодні аеропорт у Таллінні – письменник і дипломат Леннарт Мері, неординарна яскрава людина, яка поставила високу планку стандартів у естонській політиці. І, звичайно, депутати естонського парламенту хотіли б, щоб їхні виборці згадали про ці паралелі, коли дізналися про обрання нового президента країни.
Цікаво, що однією з перших, хто привітав нового президента і парламент із вдалим вибором, була Керсті Кальюлайд. А коли новий президент Алар Каріс прибув до резиденції глави держави, фотографи відобразили обійми чинного та обраного президентів.
І до цього рівня політичної культури і доброзичливості варто придивитися. Власне, про це нам теж говорила президент Естонії: справа не у цифровізації, а в політичній культурі – бо віртуальне дзеркало просто відобразить той рівень, на якому ви зараз перебуваєте.