у результатах пошуку. Додайте InfoResist у Google
Модератор форуму diyAudio під ніком Pano провів експеримент, щоб з’ясувати, чи здатні слухачі відрізнити аудіосигнал, переданий через професійний мідний кабель, банан або мокрий ґрунт. Результати показали, що учасники не змогли надійно визначити різницю між цими варіантами. Про це йдеться в описі експерименту на форумі.
У межах тесту слухачам запропонували чотири версії одного аудіофайлу: оригінал з CD та три перезаписані варіанти. Сигнал пропускали через 180 см професійного мідного кабелю, через 20 см мокрого ґрунту, через 120 см старого мікрофонного кабелю, припаяного до американських монет, а також через 13 см банана у поєднанні зі 120 см кабелю.
За словами Pano, «вражає, наскільки схоже звучать ці файли. Ґрунт мав би звучати жахливо, але цього не сталося. Усі перезаписи мали б бути очевидними, але це не так».
З 43 відповідей лише шість виявилися правильними. За підрахунками, це становить 13,95% правильних відповідей. Використання формули біноміального розподілу показало, що ймовірність отримати таку саму або меншу кількість правильних відповідей у разі випадкового вгадування становить 6,12%. Це трохи перевищує рівень у 5% статистичної значущості, який часто застосовується в статистиці, що свідчить про узгодженість результатів із випадковістю.
Pano дійшов висновку, що «слухачі не можуть надійно відрізнити оригінал від версій, пропущених через контур», незалежно від того, чи це професійний мідний кабель, чи мокрий ґрунт.
Ідея експерименту виникла після перегляду документального фільму Amigo, в якому показано, як армія США прокладала телеграфний дріт на Філіппінах, використовуючи землю як зворотний провідник. Це спонукало автора перевірити, як звучатиме аудіосигнал, переданий через різні матеріали, зокрема ґрунт і банан, які є слабкими провідниками, але, за результатами тесту, не спричинили помітних для слухачів спотворень сигналу.
